Тихо, по-буденному спокійно,
Він повітря видихнув востаннє.
І затих. А дощ благоговійно
Шелестів мелодію прощання
За вікном шпитальної палати.
Так йому колись співала мати
Колискову пісню вечорами.
І краєчок неба кольорами
Чистими на заході світився.
Все своє життя туди дивився
Брат Степан і сльози набігали,
Коли радісно вуста співали
Про небесну дорогу країну.
Це ж вона йому гукнула: «Сину!
Вже пора! Закінчилися муки.»
Защеміло серце від розлуки
В кожного з великої родини.
Траурна, болюча пісня лине...
Але знаю ці жалобні звуки
Перейдуть у тріумфальні гами.
Наче бачу: змахує руками
Брат Степан у такт мелодій неба.
Регентом - тож , народитись треба!
Буде зустріч, я всім серцем вірю.
Ох, як ми обнімемося щиро
В Царстві Бога, де розлук немає.
Він вже вдома... Там на нас чекає.
01/22/08
Комментарий автора: Сьогодні відійшов у вічність наш родич, дуже хороша людина, один з перших регентів міста Нововолинська, Степан Демчук.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Наша вера. - Николай Зимин Всё преходяще,всё не совершенно.Даже человеческая любовь.Пусть самая крепкая и нерушимая.Всё проходит,но Божия Любовь вечна и неизменна.Доверься Ему и Он поможет тебе в самых трудных испытаниях жизни.Это истина,которую я испытываю каждый час моей жизни.Мы можем изменить,но Он неизменен.
Чего мы все хотим?Остаться здесь?
Или оставив все свое земное,
Готовиться мы будем на земле
К иному миру,где живет святое?
И если и нужны мы Богу там..,
Нужны Ему без пятен и порока.
Готовь себя и душу к небесам.
Готовым только ты увидешь Бога!
